Суад і Сюрейя одружені вже п’ять років. Їхнє життя здається спокійним і розміреним, але одного разу літня спека виштовхує їх із задушливого міського особняка до вод Золотого Рогу. Ради щастя чоловіка Суад бере гроші в борг у батька й орендує віллу на березі, де Сюрейя може щодня виходити в море, а вона – вести тихе домашнє життя, сповнене турботами, музикою й очікуванням.
Саме там, серед літніх прогулянок, морського світла та вечірніх звуків фортепіано, в їхньому домі все частіше з’являється Неджиб – двоюрідний брат Сюрейї. Розчарований у коханні, звиклий бачити в жінках лише легковажність і удавання, він несподівано відкриває в Суад інший світ: самовідданість, душевну тонкість, вірність, красу, що не потребує слів. Поступово захоплення переростає в почуття, якому немає місця в їхньому житті.
Суад і Неджип опиняються перед неможливим вибором: зберегти борг – або визнати владу серця. Їхнє кохання не шукає скандалу, не вимагає зради, не наважується на втечу – воно живе в музиці, поглядах, мовчанні та болісному усвідомленні власної забороненості. Але почуття, якому не судиться бути вимовленим уголос, стає дедалі сильнішим, чим безнадійнішим воно здається.
Роман Мехмета Рауфа – тонка й пронизлива історія про кохання, приречене з самого першого миттєвого удару; про совість, бажання й тиху трагедію людей, які надто шляхетні, щоб бути щасливими.