Сімейна кухня епохи кризи

Не одна сімейна човнова розбилася вщент об цей риф. Але не треба забувати, що герої Воронова — лікарі, і їхнє призначення — лікувати, зокрема й душевні рани. Вони знають, де для порятунку любові можна обійтися терапією, а де необхідне хірургічне втручання…

Чергував травматолог Козирєв, повненький чоловік із сангвінічним складом характеру.
— Ножове поранення, що проникає в черевну порожнину, — повідомив він. — Я рану ревізував, то в мене повністю туди зажим увійшов. Опеперувати треба.
— Ви вмієте доставити жінці задоволення. Де наш герой?
«Герой» — кучерявий молодик — сидів на кушетці в оточенні друзів, сором’язливо опустивши очі.
Марина натягла рукавички, уклала хлопця й оглянула. Черевна стінка м’яка, пульс нормальний. Можна сподіватися, що серйозних пошкоджень внутрішніх органів не виявиться. Хоча буває всяке. Особливо при пораненнях серця, отриманих у п’яному вигляді. Такі постраждалі до певного часу поводяться дуже бадьоро.
Постраждалий палко розповідав, як він різав сало і випадково потрапив ножем собі в бік. А потім ще раз, теж випадково, смалив власним плечем.
— Ви повинні розуміти, що я не можу вписати в офіційний документ такий бред, — зітхнула вона. — Над цією анекдотичною версією вже давно ніхто не сміється.
— Ні, ну так і було! Сало ж слизьке!
«Постраждалий і особи, які супроводжують, відмовляються пояснити обставини травми», — звично записала Марина. Нехай міліція розбирається, якщо захоче.