Тімоті Лірі — видатний американський письменник і психолог, учасник кампанії з дослідження психоделічних препаратів. Одним із перших він почав дослідження галюциногенних засобів, насамперед ЛСД, проводячи експерименти на собі та на своїх студентах. Під його керівництвом були створені центри «визволення» і «духовних відкриттів», де практикувалися психоделічні сесії та медитації. Він стояв біля витоків руху трансперсональної психології. За зберігання та вживання наркотиків його засудили до десяти років позбавлення волі.
Біографи Лірі кажуть, що у своє яскраве й насичене життя він зміг умістити тисячі життів, постати в безлічі іпостасей. Широко відома стала фраза Лірі, висловлена в інтерв’ю журналу «The Realist»: «Кожен отримує такого Тімоті Лірі, якого заслуговує».
За минулі сім тисяч років існування людської цивілізації ні філософія, ні наука так і не змогли розумно пояснити, у чому полягає сенс життя.
Починаючи з епохи Відродження, наука приділяла багато уваги безпеці та збільшенню тривалості життя. На щастя, побічним продуктом таких досліджень стали випадкові й незаплановані відкриття, що потребували нового філософського осмислення. Прикладом може бути відкриття ЛСД.
Але тут ми стикаємося з дуже непростими етичними й політичними проблемами. Техніки зміни психіки та ментального контролю, відкриті в 1960-х роках, спричинили бурхливі суспільні дискусії на тему громадянських прав і свобод у 1970-х. Найпростіші й водночас ключові питання для еволюції нашого виду звучать так: Хто вирішуватиме, чия свідомість змінюватиметься і як? Хто вирішуватиме, кому контролювати препарати для фармакологічної зміни свідомості?