Отже, моє ім’я — Чон Ван Ги, мені тридцять чотири, я неодружений, не надто талановитий, і останні кілька років працюю затятим стажером у маленькій комірчині напівпідвального приміщення вежі Тонгкан Солюшен. А ще в мене є кіт. У коті сидить Повелитель Верховних Сил і могутній архимаг, який планував зайняти моє тіло, але промахнувся. Нам же треба якось далі жити, правда?