"Сивина в бороду, а біс у ребро, кажеш?" — гірко усміхаюся, поки мій чоловік застібає запонки на манжетах.
Я щойно зловила його з поличним із якоюсь молоденькою блондинкою, яка, як виявилося, з Матвієм уже два роки.
— Так, саме так, Інно.
Він подав знак коханці, і та, швидко поправивши плаття, пішла.
А ми лишилися.
— Не дарма ж придумали цю приказку. Мені потрібні пристрасть, емоції, молодість—зрештою. А тобі сорок шість, ти вже на це не здатна. Але я не збираюся від тебе йти. Ми залишаємося разом.
Тоді я справді залишилася. Спершу перетравлювала те, що сталося, а потім — шукала вихід.
Але найстрашнішою й фатальною подією став той факт, що за моєю спиною… наші з Матвієм дорослі діти зрадили нас.