Дилогія. Книга друга: Я навчилася жити без нього — без коханого чоловіка, якого в мене забрали. Я навчилася боротися й виживати в оточенні злих нелюдів. Я стала сильнішою заради свого майбутнього. Але чи зможу я пережити воскресіння того, кого навіть не мріяла побачити знову?
***
— Ти… живий?
— А ти? Ти жива, Настя? Як тобі жилося без мене? Ти сумувала?
Немо розкриває рот, ковтає. Закриваю очі й мотаю головою.
— Не може бути… Ти не справжній. Мені просто здається.
— О, ні, Настенька. На твоє велике розчарування, я дуже навіть реальний.
Містить ненормативну лексику.