Цукрове сяйво

"Це був прекрасний час створення світу. Нашого власного світу — у всій його різномовній, строкатій і багатоликій повноті. Це був час, коли ми раптом наважилися визирнути з вікна туди, куди віяли спокусливі вітри мандрів. Тепер думаю: як же це сталося — адже в сім’ї грошей було не більше, ніж раніше? Невже ми стали відважнішими? Невже мрія побачити світ підморгнула нам і прошепотіла, мовляв, та байдуже, живемо ж раз, і гроші — їх завжди бракує: якось, у розстрочку, а потім потроху виплатимо…

Коротше кажучи, доля відгукнулася на благородний порив безгрошевого безумства й випустила нас у Великий світ. І понеслося, закрутилося: ми відчули смак і силу вітрів мандрів — Амстердам і Париж, Прага й Ніцца, Мадрид і Прованс, Венеція й Рим, Неаполь і Сорренто… Світ виявився гарячим, булькотливим, пристрасним, чарівним… бо він жадібно відкривався й віддавався уяві письменника й художника; ніби світ знав, що знову й знову втілюватиметься в картинах і книгах.

Загалом оповідання, новели й повісті, зібрані під обкладинкою цієї книги, написані в дуже симпатичне десятиліття нашого життя, коли діти вже виросли, а батьки ще були «о-го-го», і ми відчули певну частку свободи: багато працювали, багато їздили… адже наша робота міцно пов’язана з враженнями — це невпинна праця зору, уяви, думки…

Як це не дивно, але саме в ті роки сталася й відкриття Ізраїлю — справжнє, глибинне осягнення країни, яка стала рідною й невід’ємною, справжнім домом для нас і наших дітей. І син, і дочка відслужили в армії — а це особлива причетність до духу й землі, до любові та доль близьких.»

Зміст:

1. Передмова
2. Дзеркальна гладь озера в похмурій імлі
3. Білий осел, що чекає на рятівника
4. Туман
5. Адам і Мирьям