Сад імені Т. С.

Як інколи тягне додому! А батьківщина — ось вона зовсім поруч, за кілька кварталів. Світка й троє її братів—Глєб, Васька та маленький Сашка—біжать туди із задоволенням. Бо на батьківщині є улюблений старий будинок (із горищем!), припорошені пилом непотрібні речі, зарослий одичавілий сад. І не просто сад—а сад імені т. с.!

Але зачекайте, поки що у саду немає імені! Спочатку все велике сімейство переїде в нову квартиру—у величезний будинок на багато-багато поверхів. Потім у важкій скриньці з фотографіями знайдеться світлина Трофима Савоськіна—прадід, якому 19 років, позує на вулицях Берліна у травні 1945-го. Васька закохається в героя-прадіда ще до знайомства й розповість усім навколо про нього.

А далі на Світку й трьох хлопчиків чекатиме велике випробування—їм доведеться захищати Батьківщину!

Чи може впливати минуле на нас? На здивування персонажів повісті, ще й як може: завдяки прадіду, чий подвиг мало не канув у Лету, життя родини різко й безповоротно зміниться. На краще!

Марія Ботєва (народилася в 1980 році) — авторка книг «Морозиво у вафельних стаканчиках», «Ти йдеш по килиму» та «Маяк—смотри!», які вже виходили в «КомпасГіді». Її проза — для тих, хто любить занурюватися в текст із головою, читати й перечитувати по колу, знаходячи все нові деталі та насолоджуючись красою кожного рядка. Письменниці завжди вдається дати читачам поживу для роздумів і обговорень: недарма збірка «Морозиво у вафельних стаканчиках» увійшла до списку «Білі ворони» Мюнхенської міжнародної юнацької бібліотеки як особливо значуща й актуальна робота. Повість «Сад імені т. с.» для читачів середнього шкільного віку — книга така ж своєчасна, як і позачасова: це та класика, яка народжується на наших очах.