Іржавий меч царя Гороха

Якщо є хвилинка тиші й вільного часу, то чому б не розгорнути потертий службовий блокнот і не згадати старі справи… У Лукошкино ніби як саме почала приходити осінь. Ми відпочивали. Нічого не віщувало проблем, поки Бабі-ягу не вразило розповісти нам казочку на ніч. І почалося…

Таємничі крадіжки, відчайдушні погоні, бісики-найманці-трійняшки, підступи Кощія, невловимі отруйники, двоюрідна сестричка нашого Гороха, бійка в жіночому монастирі, дяк у сватанні, Митька в капусті й я з білими крилами за спиною…

Ех, усе й не переказати!

Та хто б повірив, що все це було заради старого іржавого меча?