«Усі ми в минулому були захопленими романтиками, а нині — розчарованими циніками. У кожного з нас вистачає колишніх ран. А в душі все випалено так, що лиш попіл тліє — його продуває вітер! Навіщо ворушити? Це й зрозуміло. Якби було інакше — нас би тут не було. Сиділи б зараз у чистенькому офісі, перекладали папірці, водили б сімейний седан (взятий у кредит) та переживали б через квартальну премію…» Так сказав Боцман Нейджелу у відповідь на питання про минуле байкера. Та ось тільки примари минулого часом наздоганяють навіть тих, хто звик носитися на найшвидшому мотоциклі… А тоді що робити байкерам? Чекати допомоги від друзів чи намагатися розрулити все самим? Вірити в дружбу й мото-братерство чи платити поодинці за помилки юності та борги минулого? Про це чергова розповідь із книжкової серії «Рицарі доріг». Містить нецензурну лайку. Обкладинка автора.