«Російська кухня в еміграції» — збірник нарисів та есе на гастрономічні теми, написаний Петром Вайлем і Александром Генісом у Нью-Йорку в середині 1980-х років. Це аж ніяк не кулінарна книга, хоча майже кожна глава увінчана простим, але витонченим і колоритним кулінарним рецептом. Перед нами — справжній, перевірений часом і такий, що зібрав величезну армію шанувальників, літературний пам’ятник історії та культури. Монумент цілої цивілізації: спочатку вона склалася на далеких берегах завдяки зусиллям «третьої хвилі» російської еміграції, а потім дивовижно органічно вливлася у світ і лад, що народилися в новій Росії. Вайль і Геніс знову й знову вражають читача точністю спостережень та блискучою ерудицією. Їхні нариси присвячені, як стає дедалі зрозуміліше в процесі читання, не стільки російській кухні, скільки самим росіянам (у найширшому, «геополітичному» сенсі цього слова), російському життю та російським часам. А те, що кожне з цих дотепних есе пропонує нам ще й суто гастрономічне відкриття, — додатковий подарунок, приготований для нас щедрими авторами.