Рукопис, знайдений у Видропузьку

У назві є відсилання до «Рукопису, знайденого в Сарагосі» Потоського. Мені просто нікуди було подітися: назва цього села, Видропужськ, майже переслідувала мене більше року — відколи ми туди їздили. Протягом року я крутила її по-всякому, приміряла, ніби мавпа окуляри. Ні, сюжет-то був придуманим… ну, більш або менш, бо з задумом мені вдалося написати лише одну книжку — «Каструльку з неприємностями», та й то в кінці героїня скинулася й пішла своїм шляхом.

Так от: сюжет був, а назва ніяк не приходила. А потім мені на очі попався Ян Потоцький — і вона виплигнула сама.

Правда, повторити фокус Потоцького з романом у романі в романі я не наважилася, історія буде більш або менш прямолінійна…

Також у професії героїні можна побачити відсилання до книги, але вже іншої: до «Клубу Дюма» Артуро Переса-Реверте. В Алєни така сама професія, як і в Лукаса Корсо: вони — мисливці за рідкісними книгами. Найманці — букіністи. І всі — або майже всі — пригоди моїх героїв будуть пов’язані з цим.