Народження богів. Тутанхамон на Криті

«...Так, талісман рятував мене від усього», — знову заговорив він. — «Від вогню, від отрути, від звіра; тільки від одного не врятував…» — «Від чого?» — запитала вона. Він не відповів, і вона зрозуміла: «Від тебе». Обоє були закутані в звірини шкури: він — у руду, левину, з пащею на голові замість шолома; вона — у сіру, вовчу, зі шоломом хореєвим. В обох у руках були мисливські списи, луки й колчани за спиною. Важко було впізнати, хто чоловік, а хто жінка. Знявши левину пащу з голови, він підніс руку до шиї.

— Болить? — запитала вона.

— Не дуже. Що це за рана — подряпина! Пастухом, у Халихалбате, ходив на левів з однією палицею. Один раз — левиця, що ощенилася, задрала; сліди пазурів і досі на спині. Ну, та я тоді був міцніший, молодший…»