Роман завдовжки в життя

— Я не хочу знати, — перебила вона мене. — І не хочу чути — вона закрила вуха руками. — Будь ласка, нічого не говори. І ледь чутно: — Будь ласка.

Та що за нісенітниця?!

— Алісо, моя маленька, заспокойся. — Я взяв її руки й опустив. Вона так і не підняла погляду. — Я ніколи тебе не скривджу. — Колібрі схлипнула. — Але я зобов’язаний усе пояснити, а тобі вирішувати, тобі це потрібно чи ні.