І певною мірою вони праві: я не живу в полоні страху, і вже точно не збираюся підлаштовуватися під чужі очікування. Але навіть у мене є межа, яку я не переступлю, — я ніколи не опинюся поруч із ворогом. Мій батько — головний тренер хокейної команди Бріяра, і якщо я закручу роман із гравцем із табору суперників, мені цього не пробачать.
Скажімо, з Джейком Коннеллі. Він — головна зірка Гарварда: самовпевнений, зухвалий і, як на зло, надто привабливий. Іронія в тому, що саме його підтримка мені зараз потрібна. Без неї мені не бачити стажування на спортивному каналі, а цей нахаба явно не збирається робити мені одолження.
Мені потрібно, щоб Коннеллі зіграв роль мого хлопця. Тільки от за кожне наше «ніби-то» побачення… він вимагає чогось справжнього.
Закохатися в Джейка — ризик, на який я не готова.