Марина Вишневська — зірка молекулярної кухні: для неї борщ легко стає піною, а колектив — оркестром, що грає на її нервах. Після звільнення з глянцевого московського ресторану вона їде «перезавантажитися» в глухий санаторій у Карелії. Та замість тиші отримує випробування для перфекціоністки: радянський антураж, переварені макарони і… він.
Михайло — місцевий завгосп, колишній полярник, похмурий і дужий, як ведмідь. Пінцетів він терпіти не може, ріже й готує по-чоловічому — майже сокирою — і впевнений: їжа повинна насамперед насичувати, а не позувати.
І тепер їм доведеться працювати пліч-о-пліч на одній кухні просто перед Днем усіх закоханих.
У програмі: дуель блендера з тесаком, полювання за трюфелями в заметах і така іскра між ними, що санаторій ризикує спалахнути ще до святкових свічок.
Чи вдасться столичній Сніговій Королеві розтопити серце тайгового дикуна — чи вони рознесуть кухню ополониками ще до десерту?
Обережно: після цієї історії прокидається звірячий голод і гостре бажання негайно закохатися.