Ретроспект: Попіл

Гострий вітер крутив над промерзлою сирою рівниною, підіймаючи хмари пилу до ледь помітного краю неба. крізь похмуру твердиню тьми сонце пробивалося неохоче: тьмяне, похмуро багряне, застигле на лінії, де ніч і день злилися воєдино. Різкі спалахи раз по раз освітлювали простір, пробиваючи темне небо, в безсилому відчаї б’ючи об землю батогами розрядів, наче намагалися запустити зупинене серце. Безуспішно, безвихідно — тьмяний світ мертвий. Чим завершиться шлях тих, кого доля закинула у Вселенську Безодню?..

Від автора:

Книга була написана давно — ще десять років тому, — але з того часу не втратила актуальності. «Ретроспект» — це цикл із п’яти книг, написаний у декораціях популярної тематики гри S.T.A.L.K.E.R. Видавнича серія, яка непогано починалася як ідея, дуже швидко виродилася в комерційний проєкт, де видавці хотіли зірвати куш, і скотилася в п’ятисортне розважальне треш-мочилово. Ймовірно, книга була написана на противагу цьому — із бажанням повернути все до першоджерела світу братів Стругацьких, до «Пікніка на узбіччі», де як декорації мною був узятий частково впізнаваний ігровий світ, а от ідеї зовсім інші... Неочікувано для мене самого, крім антуражу аномальної Зони, книга стала набувати вигляду альтернативної історії, у якій СРСР зміг із болем і кров’ю зупинити свій фатальний момент, уціліти й змінитися на краще, але зіткнувся з появою Аномальної Зони на місці колишньої тридцятикилометрової зони відчуження.... Спочатку книга готувалася до паперового видання, але через низку юридичних, а потім і видавничих перипетій залишилася, як це називають у столі...