Річки Лондона

Мене звати Пітер Грант, і до січня я проходив випробувальний термін на посаді констебля в цій могутній силі правосуддя, яку всі виховані люди знають під назвою лондонська поліція (для всіх інших — «бруд»). І от одного разу вночі, керуючись інструкцією з розслідування вбивств, я намагався допитати одного суб’єкта, який був мертвий, але тривожно балакучий — і це привернуло увагу інспектора Найтінгейла, останнього чаклуна в Англії. І тут, як кажуть, усе й почалося.

Тепер я детектив-констебль і учень чаклуна, перший за останні п’ятдесят років, і мій світ став значно складнішим: гнізда вампірів у Пёрлі, переговори між ворогуючими богами та богинями Темзи, розкопування могил у Ковент-Гардені… І є ще щось гниле в серці міста, яке я люблю, — зловмисний дух помсти й бунту, що захоплює звичайних лондонців і перетворює їх на подобу маріонеток, щоб розіграти драму насильства й відчаю. Дух бунту і заколоту прокинувся в місті, і на мої плечі лягла відповідальність навести лад у цьому Хаосі — або померти, намагаючись. Саме про це я хочу вам розповісти, тим самим накликаючи на себе надзвичайно багато паперової тяганини.