«Леною?» — видихає чоловік. — «Як ти тут опинилася?»
Я мовчки дивлюся на його обличчя й намагаюся прийти до тями.
Невже це відбувається насправді?!
Віктор швидко підбігає до мене й намагається обійняти, але я відштовхую чоловіка й біжу до виходу.
— Лєночка, стій! Дай мені все пояснити!—
Чоловік встигає мене наздогнати й хапає за руку.
— Ось так ти працюєш увечері? А рибалка, мабуть, теж у її ставку?! — кричу я в істериці.
— Перестань, ти все неправильно зрозуміла… — він тільки встигає сказати, а я ставлю йому наступне питання:
— Коханий, хто це за жінка? —
Поруч із нами підходить та сама блондинка, з якою мій чоловік цілувався три хвилини тому.
— Почекай, це твоя дружина? — здогадується вона.
— Нарешті дійшло! — фиркаю у відповідь і б’ю вже колишнього чоловіка по щоці.
Віктор уже не намагається мене втримати, я кидаю останній погляд і тікаю у зворотному напрямку.
Чоловік лишається стояти зі своєю коханкою, так і не дізнавшись про найважливіше.
Про нашого малюка, якого я ношу під серцем.