Високу оцінку роздумам Марка Аврелія «До самого себе» як твору моральної самосвідомості в своєму нарисі дав С. Котляревський. А самого Марка Аврелія він назвав членом «вищого града» людської культури.
Читати далі...
Схоже, імператор не призначав власний моралізаторський щоденник для публікації. Його здебільшого хвилюють проблеми обов’язку й смерті. Знов і знов він нагадує собі про необхідність не піддаватися ненависті чи гніву, попри підлі вчинки й промахи людей навколо. Деонтологічна рефлексія Марка Аврелія ґрунтується на усвідомленні особистої відповідальності за долі величезного суспільства, яке підточують зсередини розклад моралі, а ззовні — набіги варварів. У цих складних умовах він намагається зберігати позу мудреця та утримувати душевну рівновагу.
Філософські погляди імператора не вирізняються оригінальністю. У основних пунктах це переосмислення вчення Епіктета: намагатися переробити світ на свій лад марно, долю слід приймати без нарікань, кожен жереб добрий по-своєму. Релігійне відчуття Марка Аврелія споріднене з неоплатонізмом і навіть із християнством (хоча останнє за нього зазнавало гонінь). У космосі він бачить певне доцільно впорядковане ціле, яким керує універсальний розум (провидіння).