— Еле Борисівно, на вулиці на вас чекають чоловіки! — тараторить Саша, відірвавшись від роботи з дитиною.
Я визираю у вікно: один нервово ходить навколо свого «Бентлі», інший, склавши руки, дивиться на вхід.
Карантин — у садочок не пускають навіть батьків.
Я придивляюся, і серце завмирає: перший схожий на когось знайомого.
Це йому я подряпала авто біля ЗАГСу й зникла.
А другий… нещасний наречений, якого я відвела від вівтаря й втекла… із кільцем від Тіффані.