Ігор Вікторович Долгополов (1917–1991) — талановитий художник-плакатист, обдарований живописець, учень Олександра Дейнєки — раптом зрозумів, що головною справою його життя є розповіді про художників.
Його розповіді про майстрів відрізняються тим, що він береться говорити про речі звичайні й, здавалося б, загальновідомі, ставлячи за мету долучити до багатства художньої культури величезне коло читачів, зокрема й тих, хто мало цікавився мистецтвом або, що набагато гірше, встиг скласти про мистецтво й художників упереджені та неправильні уявлення.
Для своїх розповідей Ігор Долгополов завжди обирав майстрів із яскравим і багатим внутрішнім світом та з досконалою художньою формою, знайденою для вираження цього душевного багатства. глибока повага й любов до художників пронизують його розповіді, і вони тим кращі, чим більше йому вдається створити цілісний і живий образ художника-творця, чий мистецтво підносить і благородить людський рід.