Гайто Газданов народився в Санкт-Петербурзі в родині лісівника. У 1919 році у складі армії генерала Врангеля боровся з більшовиками, а наступного року евакуювався до Константинополя. У Туреччині та Болгарії здобув середню освіту, у 1923 році приїхав до Парижа, навчався в Сорбонні та одночасно працював нічним таксистом. Перші твори Газданова були опубліковані в 1926–1931 рр. в емігрантському журналі «Воля Росії». У 1930 році вийшов роман «Вечір у Клэр»; після виходу цього роману багато критиків почали ставити Газданова в один ряд із Набоковим. У 1932 р. під впливом М. Осоргіна Газданов вступив до масонської ложі. У роки Другої світової війни Газданов залишався у Франції; попри свою неприязнь до Радянського Союзу, був активним учасником руху Опору. Після війни, в 1953 р., його запросили до Мюнхена на радіостанцію «Свобода»; на цій радіостанції Газданов пропрацював до самої смерті. У Росії твори Газданова стали публікуватися лише після перебудови. Його творча манера багато в чому нагадує стилістику Франца Кафки; принаймні такі романи Газданова, як «Історія одного подорожі» (1935) і «Привид Александра Вольфа» (1944–1948), критика нерідко порівнювала з творами Кафки.
Зміст
— Товариш Брак 00:53:36
— Чорні лебеді 00:46:26
— Помилка 00:41:24
— Вечірній супутник 01:16:55
— Княжна Мері 00:30:57
— Доля Соломеї 00:50:52
— Панахида 00:28:26
— Жебрак 00:51:58
— Листи Іванова 01:04:54