Оповідання

Габріель Гарсія Маркес народився 6 березня 1927 року в колумбійському містечку Аракатака (департамент Магдалена). У дитинстві його виховували бабуся й дідусь по материнській лінії. Саме ці родичі познайомили майбутнього письменника з народними переказами та мовними особливостями, що згодом стали важливим елементом його творчості.

У 1940 році, у віці 12 років, Габріель отримав стипендію й почав навчання в єзуїтському коледжі містечка Сіпакіра, за 30 км на північ від Боготи. У 1946 році за наполяганням батьків вступив до Національного університету Боготи на юридичний факультет. Того ж часу він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Мерседес Барча Парго.

Перервавши навчання достроково в 1950 році, він вирішив присвятити себе журналістиці та літературі. На нього особливо вплинули такі письменники, як Ернест Гемінґвей, Вільям Фолкнер, Джеймс Джойс і Вірджинія Вулф.

З 1954 року Маркес працює в газеті «El Espectador», публікуючи невеликі статті та рецензії на фільми. Як кореспондента його надсилають в Італію, Польщу, Францію, Венесуелу та США. У 1959 році в Нью-Йорку у нього народжується син.

Паралельно Маркес займається письменництвом, створюючи оповідання та кіносценарії. У 1961 році виходить його повість «Нікому не пише полковнику» (ісп. El coronel no tiene quien lo escriba), а в 1966 році — роман «Недобра година» (La mala hora, 1966). Світову відомість йому приніс роман «Сто років самотності» (Cien años de soledad, 1967). У 2002 році була видана перша книга з запланованої автором біографічної трилогії, яка у іспаномовному світі стала бестселером.

До збірки увійшли оповідання:
1. Добрий фокусник, продавець чудес
2. Єва всередині своєї кішки
3. Очі блакитного пса
4. Штучні троянди
5. Монолог Ізабели, яка дивиться на дощ у Макондо
6. Незабутній день у житті Бальтасара
7. Дуже старий чоловік із величезними крилами
8. Сьєста у вівторок
9. У нас у містечку злодіїв немає