Дві звичайні жінки — Плюша й Наталі — живуть по сусідству в типовій п’ятиповерхівці на околиці поля, де наприкінці тридцятих років було розстріляно поляків.
Серед розстріляних, як вважають, був православний священник Фома Голембовський — поляк, який прийняв православ’я, якого збираються канонізувати. Плюша, працюючи в міському музеї репресій, займається його рукописами. Ці рукописи, зокрема написане батьком Фомою на початку тридцятих «Дитяче Євангеліє» (де діють тільки діти), ніби складають другий «шар» роману.
Чого в цьому романі більше — фантазії чи історії — кожен вирішить сам. Але роман правдивий тією правдою митця, яка одна залишається після Історії.