Александр Абрамов (1900–1985) був радянським письменником-фантастом, який розпочав свою літературну кар’єру в 1920-х роках із твору «Гибель шахмат». Він є батьком письменника Сергія Абрамова, з яким у співавторстві створив свої основні роботи. Серед них трилогія «Вершники ніоткіля», що включає романи «Вершники ніоткіля», «Рай без пам’яті» та «Срібний варіант», а також романи «Селеста–7000» і «Усе дозволено», і безліч оповідань та повістей.
У романі «Рай без пам’яті» персонажі знаходять відокремлену цивілізацію, яка живе в мирі й достатку, але не пам’ятає свого походження. Їхнє завдання — розкрити таємницю стирання історії цього народу, усвідомлюючи, що їхні дії можуть порушити існуючу рівновагу.