Повноцінний і самодостатній твір, ця книга також є передісторією подій, описаних у романі «Лід», що вийшов на два роки раніше.
«Час Землі різнокольоровий. Кожен предмет, кожна істота живе у своєму часі. У своєму кольорі.
Час каміння й гір — темно-багряний. Час піску — пурпуровий. Час чорнозему — помаранчевий. Час річок і озер — абрикосовий. Час дерев і трави — сірий. Час комах — коричневий. Час риб — смарагдовий. Час холоднокровних тварин — оливковий. Час теплокровних тварин — блакитний. Час “м’ясних машин” — фіолетовий.
І лише у нас, братів Світла, немає власного кольору Землі. Ми безбарвні, доки в серцях перебуває Ізначальне Світло. Бо Воно — наш час. І в цьому часі ми живемо. Коли зупиняються наші серця й Світло залишає їх, ми здобуваємо колір. Фіолетовий. Але зовсім ненадовго: щойно тіло холоне, час його стає темно-жовтим. Час трупів живих істот на Землі — темно-жовтий».