Карл Густав Юнг, засновник аналітичної психології, спрямовує погляд на Схід: у цій збірці він розбирає психологічні сторони буддизму та індуїзму, спираючись, зокрема, на тибетську «Книгу Великого Освобождения».
Карл Густав Юнг (1875–1961) — швейцарський психолог і психотерапевт, філософ, соціолог і культуролог; один із найбільших мислителів ХХ століття, учень Зигмунда Фрейда, засновник аналітичної психології та психотерапії, а також творець і президент Швейцарського товариства практичної психології.
Тема релігії посідала особливе місце в працях Юнга. До цієї збірки увійшли тексти, де він досліджує психологічний зміст філософії різних напрямів буддизму та індуїзму, зокрема з опорою на тибетську «Книгу Великого Освобождения», розмірковує над тим, чому йога стала такою затребуваною на Заході, зіставляє східне й західне розуміння свободи та святості й аналізує психологію східної медитативної практики.