Я мріяв про те, щоб у мені пробудилися здібності псиона, але не знав, яку ціну за виконання бажання може запитати в людини лиходійка-доля. Замість чуда я застиг у часі, провівши багато років наодинці зі власними думками, споглядаючи лише скажену пащу істоти з паралельного світу, труп друга й дітей, що тікали геть — вони теж вирішили сунутися в зону з оголошеним жовтим кодом небезпеки.
Що мені дало це «ув’язнення»? Я став розумнішим. Переосмислив усе, що тільки міг, і пізнав світ так, як не може жодна інша людина. І як вишенька на торті — став псионом величезної сили…