Прорвемося, опере!

Я пішов слідами свого батька, який загинув. Стaв міліціонером і дослужився до полковника. Багато років я шукав виродків, які його застрелили, доки одного разу сам не загинув під час виконання службових обов’язків.

Але я не помер. Моє свідомість перенесли в минуле, і я опинився в 1996 році. На дворі — лихі 90-ті, в країні розгул злочинності, а оперативники ходять на роботу, як на війну. Я знову молодий опер з убійного. Батько ще жив, а десь поруч ховається його вбивця.

Але цього разу я зможу виправити багато, бо я вже не зелений лейтенант!

Прорвемося, опери!