У давньогрецьких переказах Прокруст постає безжальним розбійником, що орудив на тракті неподалік від Афін. Він заманював мандрівників до себе, пригощав їх вечерею, а потім пропонував відпочити на дивакуватому ліжку. Господар-каторжник домагався, щоб людина «підходила» під розмір ліжка: тим, хто був вищим, він відрубував ноги, а надто низьких — розтягував. Кінець Прокрустові поклав афінський герой Тесей: він обезголовив його просто на тому самому славетно-жахливому ложі. З того часу вислів «прокрустове ложе» став стійким зворотом і означає жорсткі, насильно нав’язані рамки, у які намагаються загнати чужі бажання, думки чи переконання.
Саме тому збірка афоризмів Нассіма Ніколаса Талеба має таку назву. За словами автора, кожен текст у книзі — про «прокрустове ложе»: про те, як люди стикаються з межами власного знання, з невидимим і невідомим, із тим, що ми не можемо або не хочемо помічати, а тому знімаємо внутрішню напругу, загоняючи життя та пристрій світу у надто тісні форми готових ідей — спрощених категорій, професійного жаргону та заздалегідь припасованих сюжетів, що інколи призводить до катастрофічних наслідків.