Професор археології Дмитро Сергійович Лобов займався звичною й улюбленою справою — очолював археологічну експедицію в Новгородській області. Якось у табір завітала місцева знахарка й сказала, що грішно розоряти чужі могили, але вчені, звісно, не сприйняли ці слова всерйоз. Незабаром після її візиту було виявлено поховання воїна, а при ньому — величезний меч, золоту візантійську чашу з орнаментом, золоту монету із зображенням імператора Костянтина та інші артефакти. Археологи раділи, а от робітники з найближчого села почали нарікати й відмовилися працювати далі. Лобову довелося виїхати до міста у справах, а коли він повернувся, то виявив страшну картину: робітники занедужали на невідому хворобу, дуже схожу на чорну віспу, кілька людей уже померло. А найцінніші золоті знахідки зникли без сліду…