Про що ця книга? Про життя, про людей загалом і про те, як один окремий представник зміг залишитися людиною в нелюдських умовах.
У «Прогулянках навколо барака» немає знезброювальної, похмурої щирості «Колимських оповідань» і філософічності «Одного дня Івана Денисовича». Точніше, вони є, але подані трохи інакше. Ігор Губерман багато уваги приділяє опису табірного побуту, тюремних каст і понять. Але все це відходить на другий план: на перший же виходять роздуми про людську природу — зовсім, треба сказати, не буденні.
Крім того, просто цікаво дізнатися про думки й почуття звичайної інтелігентної людини, волею долі опинившоїся в таких для неї чужих і ворожих обставинах. У книзі немає захопливого сюжету й не відкриваються якісь невідомі факти, але читається вона з неймовірним інтересом.