1971 рік. СРСР. Я прожив своє життя й повернувся у власну молодість. Пломбір у вафельному стаканчику, газировка з автоматів, піонери та комсомолки. Бадьорий Леонід Ілліч на екрані телевізора. Країна ще не підсіла на нафтову голку. До розвалу Радянського Союзу двадцять років. Якщо він станеться… тепер. Адже я пам’ятаю майбутнє. Але про це знає не лише я — так склалося. Добре це чи погано? Про що мовчати, щоб не нашкодити майбутньому? Про що розповісти, щоб урятувати Батьківщину?
З чого починається Батьківщина… для мене?