Усе моє життя — це нескінченна низка ударів. У мене немає ні сім’ї, ні майбутнього — зате на руках багато крові, і багато життів відібрано. Найсмішніше, я не скаржуся… чорт забирай, я навіть задоволений! Мене виховали як звіра, і багряний колір став моїм улюбленим. Так, після смерті поганій людині уготовано дорогу в забуття, але в останній мить свого життя і такому чудовиську, як я, під силу зробити щось добре. Хай навіть це означає ще більше крові на моєму шляху… Там, за межею звичного світу.