Усе клином зійшлося на Дієго Пералe — скромному викладачеві фехтування. Велика Помпілія, імперія людей-вовків, ставить ультиматум: співпраця чи рабство? Холоднокровні гематри, люди-комп’ютери втрачають самовладання, щойно мова заходить про маестро: рятувати чи ліквідувати? Професор-геній ладен на все, аби лише Дієго дозволив себе вивчити. Мертва дівчина кричить у космос: де ти, сеньйоре Перале? зграя хижих чудиськ нишпорить просторами галактики: де ти, сеньйоре Перале?!
Що лишається маестро? Як у п’єсах його знаменитого батька — рапіра, помста, кохання. Хоч рапіра вже не цілком рапіра, помста — не зовсім помста, і лише кохання лишається колишнім.