Коннор Магнусон вступає в сутичку із самою смертю.
Жебрацький мандрівник без гроша в кишені, останні вісім років Коннор живе на самоті в проклятому лісі, повному монстрів, які пожирають людей живцем. Йому більше нікуди йти: про нього забули й відкинули всі. Тому кожної ночі він дивиться смерті в очі, оголює меч і кидається на неї. Адже ліс давно витравив у нього будь-який страх.
Та все ж це не до кінця ожорсточило його серце. Коли звідкись лунає крик загадкової дівчинки, Коннор вступає в жорстоку бійку, яка мало не коштує йому життя. Хоробрість не лишилася без нагороди, і після битви він виявляє, що опинився пов’язаний із найпотворнішою сутністю, яку коли-небудь знав світ, — Примарним королем. Нежить дарувала йому нелюдські здібності, але за легендарну магію завжди треба платити. Навіть попри допомогу таких же відбросів, як і він, Коннора оголошують поза законом. Королі й лорди знають, куди подівся привид, і готові перерізати горло бродязі, щоб забрати його. Вони вважають такого плебея, як Коннор, недостойним — лише помилкою, яку треба виправити, не більше.
Але Коннор не такий простий. І він готовий тягнути переслідувачів за собою в могилу, якщо це буде потрібно, щоб захистити те, що належить йому по праву.