З дитинства мені внушали, що здоровий авантюризм — це добре. Я не сперечалася: потяг до пригод і романтики завжди був у мене в крові.
Зрештою бажання здобути незалежність і знайти справжнє кохання привело мене на планету, де цього — хоч греблю гати. І не біда, що брати участь доводиться в ризикованій грі, а в ній мені відведена не найприємніша роль — приманка для місцевої фауни, яка ревно охороняє чужу територію й багатства.
Виграш того вартий! А щоб уцілити — почитаємо інструкцію.
«Хочеш жити — не дай себе зловити»,
«Ліквідатор завжди правий»,
«Не стій на шляху загонщиці».
Хм… Не допомогло? Ну що ж, тоді нічого не лишається, окрім як помінятися місцями з мисливцем. Тримайся, спуктум! Де там твій господар і його скарби?..