Як переказати книжку про Гугуцэ, окрім як загальними словами — «васiльні історії про пригоди маленького хлопчика»? Як переказати диво? А воно починається вже під час знайомства з героєм:
«Ще не встиг Гугуцэ надіти свою велику зимову шапку, а зима вже тут як тут. Видно, сподобалися їй хлопчик і його шапка.
Прилетiли сніжинки з чотирьох кінців світу — подивитися на Гугуцэ. І обліпили його з голови до ніг.
Стоїть він круглий, білий, як сніговик. Лише з-під шапки димок клубочиться.
— Батюшки! — здивувалися сніжинки. — Невже він під шапкою вогонь розводить! От дивак! Та надінь таку шапку — і холод сам з-під неї вискочить!
Вони не знали, що коли Гугуцэ дихає, у нього з рота йде пара…»
Характер у Гугуцэ цілком визначений, хоча йдеться про зовсім маленького хлопчика, дошкільника. Він такий правильний чоловічок, добрий, чуйний, спостережливий, працьовитий — природний і стійкий, як сама природа. І ще він неймовірно діяльний, як і всі герої Вангели. «…У мене було активне дитинство, і я хочу затягнути в вир життя й інших дітей», — каже письменник. Гугуцэ відкритий для спілкування й готовий допомогти всім, хто цього потребує.
Не думаю, що письменник хотів показати, ніби його герой — цякий ангел, не назовеш його й «чистим аркушем», на якому життя потім напише різні історії… Звісно, в Гугуцэ втілено казковий образ дитинства, але він зовсім не ідеалізується. Гугуцэ — нормальна, хоч і дуже талановита, дитина (а хіба не всі діти талановиті?), просто він — ХОРОШИЙ.