Пригоди Гекльберрі Фінна

Пригоди Гекльберри Фінна давно стали класикою, і багато хто вважає цей твір найзначнішим внеском Марка Твена в американську та світову літературу. Простою, доступною мовою, з добротою й гумором, через свого юного героя, автор знайомить читача з життям Америки XIX століття, не цураючись зовсім не дитячих проблем. Безпритульник Гек, сирота за живого батька, вимушено рятується втечею, попри те, що ще з першої книжки його життя нібито змінилося на краще. Його супутником стає негр-дезертир Джим, а рухаючись вниз річкою Міссісіпі, хлопчик потрапляє в безліч ситуацій, з яких часом і не кожному дорослому легко буде знайти вихід та прийняти правильне рішення. Через пригоди свого героя Марк Твен піднімає багато соціальних проблем суспільства, деякі з яких продовжують залишатися актуальними й досі. Це проблеми безпритульників, пияцтво, расова нетерпимість, рабство, кровна родинна помста, довірливість і шахрайство—на сторінках роману навіть мельком зустрічаються свої «Ромео й Джульєтта».

Попри те, що сучасники автора критикували цей роман за однозначну позицію письменника щодо рабства й расизму (доходило навіть до вилучення книги з деяких бібліотек), починаючи з другої половини ХХ століття автора почали критикувати ще й за недостатню політкоректність і расистські висловлювання, а тепер доходить і до вилучення з програм деяких американських шкіл та правок оригінального тексту.