Люди назвали цю планету Призмою — органосилікатний світ, світ скла, краси й безладу. Місцеве життя варте подиву, захоплення, а його дослідження обіцяє чималі прибутки. Тут багато світла й мало мінералів — і за них між мешканцями Призми точиться нещадна конкуренція.
Еван прилетів сюди, щоб з'ясувати, чому було втрачено контакт із дослідницькою станцією. Він знайшов зруйнований табір і людей, яких поїдали місцеві форми життя. Він і сам був на волосині від загибелі. Він би й загинув, якби не зустрів представника місцевого розуму — чужого, такого ж дивного й незвичного, як і все живе тут.
Друзі зустрілися там, де їх ніхто не сподівався знайти, вороги, втім, теж.