Злочин у будинку ЛІТО

Вони старалися. Люди, як кажуть, «лізли зі шкіри геть». Сьогоднішній концерт для членів ЛІТО «Пристановище Пегаса» був доленосним, і все тому, що їхньому керівнику Сергію Ерастовичу Сариmsаkову вдалося нарешті заманити до себе самого Абрамянца.
Так, саме того Абрамянца, від якого тією чи іншою мірою залежало практично все населення їхнього обласного центру. Саме його розмашистий підпис на документі означав щасливе володіння нерухомістю або відсутність такого. Справа в тому, що члени ЛІТО вже багато років блукали по різних будинках культури та чужих творчих майстернях. Кожне їхнє засідання починалося з одного й того ж питання — доки! Всі чолобитні Сариmsаkова до найрізноманітніших інстанцій отримували однакову резолюцію: «Вільні нежитлові площі в місті на даний момент відсутні».
Між тим, ЛІТО «Пристановище Пегаса» рік від року розросталося. Самодіяльні співаки, композитори, поети та прозаїки тягнулися одне до одного. Їхні так звані «курултаї» могли тривати не одну годину, і часом стомлені, але задоволені «Пегасівці» розходилися вже далеко за північ, проводжані незадоволеними поглядами сторожів і вахтерів. І ось, цілком можливо, що саме сьогодні вирішиться їхня доля. Старенький Абрамянц соблаговолить нарешті одним росчерком свого знаменитого «Паркера» покласти край їхнім багаторічним поневірянням. Але всесильний чиновник сидів у спеціально принесеному для нього м'якому кріслі з байдужим кам'яним обличчям, лише зрідка підносячи хустку до старечих сльозливих очей. Творчий народ товпився за імпровізованими куліcами…