Під час написання цієї книги постраждало безліч пельменів… Ще більше постраждають під час читання…
А тепер пафосна анотація:
Я жив, нікого не докучав, керував своєю маленькою країною, де і демони, і люди жили в мирі та достатку, а потім прийшли вони! Лицемірні герої, що служать своїм лицемірним богам! Вони пройшлися по моїх землях, мов сарана, не лишивши жодної живої душі, але врешті вмилися власною кров’ю! Однак… і я впав…
Я прагнув забуття, бо всі, хто був мені дорогий, загинули, але ці тварюки! Вони відправили мене на переродження в інший світ! Де кожна крапля мани на вагу золота, а я — МАГ! Та ще й у тілі слабкої людини, що мріє стати героєм! Тварюки! Ну що ж, я виживу й покажу вам, наскільки злопам’ятні демони!