Повісті та оповідання

Генрик Сенкевич, польський письменник, автор історичних романів, лауреат Нобелівської премії з літератури 1905 року, належав до плеяди визначних польських реалістів ХІХ століття.

В ранніх повістях і оповіданнях, представлених у цьому збірнику, видно інтерес автора до тем згасання патріархального побуту («Старий слуга», «Ґаня») та долі селянства («Янко-музикант»). Останнє стало найпопулярнішим із оповідань Сенкевича в Росії: лише до 1917 року його видавали приблизно 40 разів, а переклали В. Г. Короленком. Оповідання «Фонарщик на маяку» розповідає про тугу за батьківщиною поляка, якого закинули в чужину, — учасника повстання 1830–31 років. У оповіданні «Бартек-переможець» мовою гіркої сатири йдеться про онімеччення та знущання над польським чоловіком у частині Польщі, що перебувала під владою Пруссії.

Темі багатьох романів Сенкевича відповідають і раніше написані ним оповідання: так, «Та третя» передує романам про сучасність.