Усім відома лише одна версія моєї історії. Але крім неї — є правда. І вона про те, як я перетворився з найпершого й улюбленого загубленого хлопчика Пітера Пена на його найбільшого ворога...
Пітер привів мене на острів, бо там не було правил і дорослих, які могли б про нас подбати. Задля розваги він приводив хлопчаків із Іншого Місця, але ігри Пітера були гострішими за піратську шаблю. Бо на острові ніколи не було ігор і веселощів. Наші сусіди — пірати й монстри. Наші іграшки — ніж, палиця й камінь — калічать і вбивають.
Пітер обіцяв, що ми назавжди лишатимемося юними й щасливими. Він збрехав.