Остання муза для Шопена

Продовження «Маленька для Шопена».

Моє серце розривається від втрати. Шопен пішов із мого життя, і тепер попереду лише невідомість і туга. А я без даху над головою ступаю в світ блукань, де кожен крок супроводжується голодом — символом не лише фізичної потреби, а й віддзеркаленням мого емоційного та душевного виснаження. Попереду лише чорна безодня й маленький промінь світла, за який я чіпляюся скрюченими від болю пальцями.

❃❃❃❃❃

Лихі 90-ті…