З часів церковного розколу на Соляному Шляху кержаки-старовери вели своє життя. Вони підкорялися лише власним законам; у списках перепису їх теж не було, паспортів вони не мали. Чужинців не вітали й особливо сторонилися вчених, а ті направляли в кержацький таіжний осередок експедицію за експедицією.
Лише одному з дослідників усміхнулася удача: історик Юрій Космач дізнався і про життя нащадків боярських родів, що вціліли в часи розколу, і про бібліотеку, і про сонорецьких старців. Тільки от дисертація, в якій він виклав зібраний матеріал і свою теорію зміни влади, «згинулa» в архівах. Космач, небажаний і для лівих, і для правих, і для атеїстів, і для віруючих, і для новаторів, і для консерваторів, змирився. Його забули.
Але в 90-х роках таємній монархічній партії, що створила нову концепцію Третього Риму, який має відродити Третя династія, терміново знадобилися автор безіменної дисертації під номером 2219 і його наречена, старовірка Вавила Углицька…