Поєдинщик мимоволі

Усі оцінювачі, що живуть у магічній Женеві, рано чи пізно стають колекціонерами. Коли нам потрапляють твори мистецтва, наповнені енергією Творення, бажання ними заволодіти стає майже непереборним. Що вже казати про речі, в яких зародилися енергетичні сутності. Я й не думав, що колись буду сохнути над чимось, немов Коще́й над златом, але експонати моєї міні-колекції набули для мене якоїсь сакральної цінності. Особливо це стосується Білого шипа — чарівної палички, здобутої в доволі чесному бою. На жаль, мріючи про перспективи, які відкриває володіння унікальним артефактом, я забув, що ельфи вважають Шип своєю реліквією. І начебто варто було б вчинити розумно й віддати надто токсичний актив, але каверза в тому, що вухаті вирішили: неодмінною умовою передачі палички є моя загибель у ритуальному поєдинку. А от на це я, з цілком зрозумілих причин, абсолютно не згоден. У четвертій книзі пригоди героя тривають. Ельфи хочуть повернути свою реліквію, яка волею випадку опинилася в Назарія Арістарійовича, але той не поспішає її віддавати. Тоді ельфи вирішують влаштувати поєдинок, переможець якого дістане Білий Шип. Що з цього вийде — дізнаєтеся з аудіокниги.