— Ми чекаємо дитину, Славо, — ошелешує мене сестра, притискаючись до мого чоловіка. — Він завжди любив тільки мене, а ти була… просто тимчасовим розвагою!
— Ти три роки, що ми були разом, зраджував мене з моєю ж сестрою? — питаю я чоловіка.
Я кладу руку на живіт, погладжую його. Хотіла поділитися з ним радісною новиною… А тут… мій чоловік в одному ліжку з моєю сестрою.
— Я любив її все життя. Хотів одружитися з нею, але мені заборонили, — знущально відповідає Ілля. — З часом я почав тебе жаліти. Я не зміг розлучитися, терпів це все. Але тепер розумію, що дарма…
— Усе це час я йшла проти волі батьків, захищаючи чоловіка, хоча мене попереджали, який він мерзотник. Казали, що він кине мене, як тільки я буду йому не потрібна. Але я не вірила…
— Тепер наша компанія на межі банкрутства. Мені нікого немає — я сама відштовхнула всіх, підтримуючи чоловіка. Який, як з’ясувалося, зраджував мене всі ці роки.
— Ти йому не пара, зрозуміла? — не вгамовується сестра. — Забирайся звідси!