Це важко, коли в тебе немає близьких. Батьки є, але зв’язок із ними… якийсь нещирий, інколи здається радше обов’язком, ніж любов’ю. Що до друзів — їх узагалі немає. Зате багато чого є — переживань через зовнішність. Натомість у навчанні результати ідеальні. Та юній Веті хочеться більшого. Можливо, перехід у нову школу допоможе? Або ж щось важливе сховане в ній самій?